Магiя для дiтей

Плач ребенка заговаривать такими словами:
«Дубе, дубе ти чорний. У тебе, дубе, білая береза, у тебе дубочки-синочки, а у березочки дочки. Тобі, дуб і береза, шуміть та рости, а рожденному та хрещеному рабу Божому (ім'я) спать та рости».

перевод-

Плач мальчика заказывают такими словами:
«Дубе, дуб ты черный. У тебя, дубе, белая береза​​, у тебя дубочки-сыночки, а в березочкы дочери. Тебе, дуб и береза​​, шумите и расти, а Рожденному и крестному рабу Божьему (имя) спать и расти ».

Замовляння від переляку
«Ти переполох заляканий,
Ти переполох переляканий,
Вітряний, водяний — вогневий,
Чоловічий, жіночий, дівочий,
Парубочий, хлоп'ячий, скотячий,
Собачий, гадючий, звірячий, пташиний,
Насланий, присланий,
Примовлений, приговорений.
Я тебе, переполох, сокирою Перуновою перерубаю,
Я тебе мечем Світовида пересікаю,
Я тебе, переполох, вйзиваю і викликаю
Із очей твоїх, із твоїх речей, з плечей,
Із м'язів, із мізків, із кісточок, із грудей,
Із боків, із живота, із поперека,
Із ніг, із рук, із пальчиків, із сімдесяти суглобчиків.
Тут тобі, переполох, не крутити
І в голову не бити, червоної крові не в'ялити,
Щирого серця не томити,
Білої кості не крутити, білого тіла не сушити.
Іди собі, переполох, за горами,
Іди собі за лісами, де люди не ходять,
Де людське око не бачить.
Я тебе силою Божою висилаю із недужої,
З тіла й душі народженої, славної, Рідними Богами
освяченої Православної (ім'я).
Замовляння від більма на оці
«Велесу помолюся, всім Богам поклонюся,
Усім Правим, усім Явим, а найперше Силам
Вогняним Небесним. Станьте у помочі!
На горі найвищій стояло три воли.
Білий лизнув — більмо злизнув, сірий лизнув — кров злизнув,
Чорний лизнув — всі болесті зняв, копитом пхнув, більмо зопхнув. Тьху, тьху, тьху!
Більмо пропади, з православного
(ім'я) навік відійди!»

Замовляння купелі (для доньки)
«В купіль воду лляю, До Дани промовляю:
Матінко-Водице,
Чистая дівице,
Купіль освяти,
Дитинча благослови.
Купіль моя з м'яти і верби —
Моя доню, уночі тихенько спи.
Гіллячко берези докладаю — •У красі свою я доню покупаю. Купцю-купцю, донечко мала, — Буде в тебе личко чисте, мов вода. Купіль з первоцвіту й череди — Будеш гарною та милою завжди. Купцю-купцю, воду примовляю. Хай тебе Боги благословляють».


Замовляння купелі (для сина)
«Із Древа Перуна Вогонь беру,
Воду ним джерельну я свячу.
Хай вода в цеберку святиться,
Щоб моєму синочку омовиться.
У ту воду кору дуба опускаю,
Ще й у барвінку й чебреці синочка покупаю.
Сила хай міцна його сповняє,
Доблесть і відвага серце огортає.
Мию-мию ніжки золочені —
Хай будуть здорові, не змучені.
На головку водицю лляю —
Хай Боги її мудрістю сповняють,
Хай Перун мечем благословить,
Рід мого синочка захистить».

Замовляння від переляку
У череп'яну миску наливають воду, туди кладуть навхрест палички з хатнього віника. Тримаючи миску над головою, виливають туди розтоплений віск і замовляють три рази:
Велесе, поможи!
Мати Лада, Рідні Боги — хранителі
Будуть охороняти,
На поміч мені і моєму чаду
Злого духа виганяти.
Радість мені й моєму чаду дати,
Весь мир, весь світ,
Радість і славу мати!
Виходьте, страхи!
Виходьте, ляки.
Виходьте, переляки.
Виходьте, навії!
Виходь, злий дух!
Чи підливають, чи підговорюють —
Не допусти, Свароже.
Сварожичі, січіть, рубайте,
Від миру відганяйте,
Від Дажбожого онука (ім'я),
Від онучок, від правнучок,
Від мого чада, від мого стада,
Від усього миру по білому світу!
Виганяю зло: з голови, з-під голови,
В голові буйності не бувати,
Глухотою, німотою, сліпотою,
Не чути, не знати.
Виганяю з утроби,
Із серця, з-під серця,
З легень, з-під легень,
З печінок, з-під печінок,
Із шлунка, з-під шлунка,
Із кишок, з-під кишок,
Із селезінки, з-під селезінки,
Із нирок, з-під нирок,
Із раза, з-під раза,
Із всілякої хвороби.
Погань виганяю: з рук,
З плечей, з-під плечей,
З ліктів, з-під ліктів,
З долонь, з-під долонь,
З пальців, з-під пальців,
З нігтів, з-під нігтів.
Паралічів не знати,
Своїми руками хліба-солі заробляти.
З клубів, з-під клубів,
З колін, з-під колін,
З литок, з-під литок,
З плесів, з-під плесів,
З кісточок, з-під кісточок,
З п'ят, з-під п'ят,
З підошов, з-під підошов,
З шиї, з-під шиї,
З крижей, з-під крижей.
Стовбняки відвертати,
Сімдесят сім хвороб не знати,
Двадцять чотири вітри
Зі смертельними відвертами не чути,
Славу і здоров'я мати,
Чисту постіль, як у Бога Сварога,
Матері Лади мати.
Лежати — не лежати,
Хвороби не знати!»

Не мій дух — Божий Дух, я цей пристріт витворяю
Із голови, із рук, із ног і на вітер одсилаю
З хати — димом, а з поля вітром на лози да на трапези!
Після цього потрібно помолитись «Отченаш» і «Богородице Діво»; злизати дитині з лоба, з брів, тричі сплюнути і сказати: «Скачи да не лічись!»

Тричі проговорить, на охрест тім'ячко поцмокать і сплюнуть.

Стану я, Господу Богу помолюся, усім святим київським, печерським поклонюся. Стань, Господи, на помоги хрещеному породженому дитяті іменного зуба виговоряти:

- У лісі нелень-дуб,
а в полі з борони зуб.
На синім морі біл камінь лежить.
І так, як тим тром братам до міста не сходиться,
і судів не судить, і пересудков не мать,
так у хрищеного нарожденого дитяти
тіменному зубу і зубищам не бувати.

Далі торкнутися до сучка в столі чи лаві де-небудь середнім пальцем і виговорять:
- Сучище, сучище, візьми хрищеного порожденого дитяти зубище… Тіменного піднімаю, а боковий вниз осаждаю. З рота, із щелепів тіменного зуба й зубища виговоряю. Я з мовою, а Господь Бог із помочу, із Духом Святим.
Первий раз проговорили - другим разом, Божим часом… і т.д. (раз увечері, раз уранці).

Ну, и авто перевод (не судите строго):

Трижды проговорит, на крести темечко почмокать и сплюнет. Стану я, Господу Богу помолюсь, всем святым киевским, печерским поклонюсь. Стань, Господи, на пособия крестному порожденном ребенку именного зуба виговоряты: - В лесу нелень-дуб, а в поле с бороны зуб. На синем море бел камень лежит. И так, как тем тром братьям в город не сходится, и суды не судит, и пересудков НЕ мать, так в хрищеного рожденный ребенка тименному зубу и зубищам не бывать. Далее перейдем к сучка в столе или скамейке где-нибудь средним пальцем и выговоришь: - Сучище, сучище, возьми хрищеного порожденого ребенка зубище ... Тименного поднимаю, а боковой вниз осаждаю. Изо рта, из челюстей тименного зуба и зубища виговоряю. Я с языком, а Господь Бог из помощи, с Духом Святым. Первый раз проговорили - другой раз, Божьим время ... и т.д. (Раз вечером, раз утром).

Від младеньческого та падучої

Промов “Отче наш” за одним духом, а потім опьять за одним духом
прокажи:
“До Синього моря, туда виходили папи Римські; на Ордань річку –
туда збірались супротивники колючії, болючії, нудючії, подумані,
погадані. Не я ж вас визиваю і викликаю, визивають вас сильчаки
Соловецькії, котрі на престолах стояли, за нас Господа милосердного
прохали і нечистіх сил з нутра виганяли, на луга ссилали і на безплоднії
дерева , де люди не ходять , де християнський голос не заходе з нарожденного, хрещеного раба Божого (або раби Божої – назвать по
імені)”.
намовляти треба три рази і всякий раз за одним духом

Від падучої і младенческого треба отчитувать тричі по тричі в місяць:
первий раз – на молодика, вдруге – на повнім місяці, втретє – на сході
місяця.

За всяким разом “Отче наш” прокажи один раз, за одним духом...

замовляння діток від переполоху (зляку)

Ти переполох-переполошище, чи ти названий, чи ти насланий, чи ти
чоловічий, чи ти жіночий, чи ти парубочий, чи ти дівчачий, чи ти
дитячий, чи ти собачий, чи ти кошачий, чи ти свинячий, чи ти гусячий,
чи ти курячий?! Тут тобі не стояти, младенця (Ім*я) білого тіла не
сушити, жовтої кос т і не ломити, червоної крові не пити, с ердця
сердешного не нудити. Поки ж ти не стояла у младенця (Ім*я) , – поти я
тебе не визивала, не викликала і не ссилала! Я ж тебе визиваю, я ж тебе
викликаю і ссилаю! Зійди ж переполох-переполошище з младенця
(Ім*я) на очерета, на болота, на великі лози! Там тобі буть, і пробувать,
і роскоші роскошувать, де люди не ходять, де кури не бродять, – там тобі
буть і пробувать. Там комлики ночують, столи застилають, мед-вино
кружають, з младенця (Ім*я) переполоху бажають! Там тобі буть і
пробувать, там тобі камень гладать, у глибокому морі воду пить, а в
великому лісі дерево точить . Згинь , переполох-переполошище , з
младенця (Ім*я) , як слина з рота счеза, пропада, шоб так це все лихо
згинуло, пропало, счезло.

Замовляють від переполоху...пристріту... сухот...лихоманки...

Господи, благослови, стань мені в помочі!
Сяя болі с т ь супротивна , переполошна , сухотна , лихорадошна ,
чоловіча, жіноча, парубоча, дівоча, дітяча, стрічна, сказана, вітрова,
вихрова, водяна, подумана, погадана! Я буду вишіптувать, заговорять,
викликать з нарожденної, молитвенної, хрещеної(Ім*я) висилать: з
її голови, з її ніг, з її пальців, з її суставців, з її волосу, з її голосу, з її русої
коси, з її краси, з її білого лиця, з веселого серця, з її карих очей, з її плечей,
з її в’язей, з її грудей. Тут тобі не стояти, головоньки не крушити й не
ломити, під груди не підперати, душі с тілом не розлучати! Піди собі, –
пропади собі, – на очерета, на болота, на бистрії води, де лежать гнилії
колоди! Там тобі селиться і будиться, проживати і пробувати, нарожден*
ної, хрещеної і молитвенної (Ім*я) у вічі не видати.

Від уруку ,пристріту, зглазу

“Попервах Господу Богу помолюсь і милосердній Матері Божій
поклонюсь, всі святії отці, станьте мені в помочі. Я буду Господа Бога
прохати, хрещеної, нарожденної (имя) від всякої болізні – пристріту,
сібірки, падучої і інчої буду шептати, Господь буде помагати, Мати Божа
в помочі стояти і всі святії отці станьте в помочі! – Кієвські, Печерські,
Святогірські, апостоли Божії Антоніє, Феодосіє, Миколай угодник,
святий Божий помощник! Як Господь от гробу воскресав, як у Сібірі
соєдинялис ь , у хрис т іянс ьку віру прис т авали, ус і до хрещенної ,
нарожденної раби (або раба) на поміч поспішали, шептали, помагали.
Святий Михаїл, святий Гавриїл, святий Антоній, станьте всі у помочі!
Ви зорі, зорі! і уроки, уроки! підстріт підстрічній! підвій підвійний! Ви
іспиті, із’їдені! подумані, погадані! спрацьовані, струдовані! наспані,
наслані, самі війшли! степовії, водянії! Я вас визиваю, молитвами
викликаю, гострим мечем побиваю, на моря ссилаю! Ідіть собі тим
путьом, де сам Господь не ходе, де христіяньский голос не заходе! там
собі живіть-проживайте і роскоші собі майте!”
Це треба прочитати 9 раз безперестанно.

Від безсоння та від крикливцю

“Плаксивці, безсонниці, крикливці! Чи ви названі, чи ви наслані, чи
ви чоловічі, чи ви жіночі, чи ви парубочі, чи ви дівочі? Підіть ви собі,
плаксивці, безсонниці, крикливці, де люди не ходять, де кури не бродять,
де чоловічий глас не заходить! Там вам буть, і пробувать, і роскоші
роскошувать! Ізійдіть із младенця (або раба, – як чоловік) Твого,
Господи, ізійдіть на пусті міста, на глибокі моря, на великі ліса! Там вам
буть, і пробувать, і роскоші роскошувать! Плаксивці, безсонниці,
крикливці, розійдіться, роскотіться тихенько, легенько маковим,
дробовим, перовим хмелем і дайте спати, спочивати младенцю Марійці
(або інчому рабу Божому)”.
Викажи тричі, а потім подуй на хворого тричі (так, як піп, коли христе
дитину) і застав хворого тричі плюнуть.

*****
Проговори “Отче наш ” ,
а далі:
“ За морем два дуба - давайте побратаємся, давайте посватаємся: у мене син, у вас дочка, – нате вашій дочці крикливці, а моєму нарожденному сину Божому дайте(Ім*я) сонливці! Дим-димище, сволок-сволочище, слиж-слижище, – нате вам
крикливці, а дайте нарожденному (Ім*я) сонливці! Уроки-урочіща водянії, вихровії, прозорнії! Поки вас не знав, від уроків не шептав, а як став
знати, то став всіх святіх споминати”.


*****
Як смеркне надворі, треба взять на руки дитину, понести до сідала, де
кури ночують, і сказать:

“Добривечер ! Добривечер ! Добривечер ! Ви кури-курашечки,
чубурашечки, чорненькі, біленькі, гребінастенькі, чубурастенькі, нате вам
крикливці і диннивці, а младенцеві (назвать ім*я), дайте сонливці і
дрімливці!” Так треба сказать тричі. Якшо дитина буде жива, то кури
засокорять (ко-ко-ко!), а як наумеруще, – будуть сидіти і не обізвуться.

Від сухоти (запалення легень, бронхіту, туберкульозу)

Від сухот треба одроблювать довго: місяць, неділь шість або й того
більше. Треба висмикнуть с трьох хатніх стріх житьньої соломи по пучку
і обійти тричі ту хату, де хвора дитина. Обійти первий раз, стать під
вікном, шо протів печі, і гукнуть: “Добривечер!” Мати стане з дитиною
перед вікном і одказує: “Дорове!” Тоді знахар подає один пучечок соломи,
мати кладе під комін і підпалює... знахар знадвору і гука: “Де таке в світі
видано, щоб дитину гнітили?” А мати с хати і собі обзивається: “Де таке
в світі видано, щоб сухоти нарожденного, хрещеного младенця (имя)
гнітили?” Після цього обійти вдруге, втретє хату і всякий раз подавать
по пучечку соломи, здоровкаться і говорить, як і в перший раз.
Перед тим, як одроблять от сухот, треба умовиться з молодицею,
котрої хвора дитина, шо треба казать і як одмовлять. Потім солому треба
брати знахару с тих хат, де живуть люди первої парі (первого брака)


*****
Візьми в руки сухотну дитину, помолись і скажи:
“Боже з високости ! Дай тіло на ції кості!”
Сказать три раза і рвать траву, яка попадеться під
руку. Після цього траву зварить і купати хвору дитину до схід сонця.


*****
Шоб помогло от сухот, треба посвятить на Великдень веретено, ложку,
корінец хріну, віхоть, три воскові свічки і держать про случай.
Перед тим, як намовляти, треба сплеснуть води на дитину і говоріть:

“Зорі-зірниці, вас на небі три сестриці – вечерня, полуношна і світова,
станьте мені в помощі от деякої немощі, наповняйте луги і берега, коріння
і креміння, наповніть нарожденного, хрещеного (Ім*я)”.

Потім розірвати сорочку на дитині і закопати під ворітьми.

також від сухот

Розведи вогонь під припічком, налий в вагани (вану) води і купай дитину.

Купай і шепчи:
“Ви сухоти-сухотищі, чи ви подумані, чи ви погадані, чи ви помислені,
чи ви стрічні, чи ви чоловічі, чи ви жіночі, чи ви парубочі, чи ви дівчачі,
чи ви дитячі, чи ви які на світі! Ви сухоти сухущі, болющі, палющі, розійдіться от младенця(Ім*я), та підіть собі
(після цього слова взяти дитину с купелю і махнуть тричі перед огнем)
за огнем, за поломням, як дим з димаря розлітується і роскочується, то так і ви, сухоти-сухотищі розійдіться, роскотіться за огнем, за димом, за вітром, за поломням тихенько, легенько, маковим дробовим хмелем і дайте спати, спочивати
младенцеві (Ім*я)”.

намовляти тричі, а потім тричі подути на хвору дитину
і тричі плюнути на долівку.

Від огника у діток
тобто (висипання на шкірі)

Як стане смеркаться надворі, винеси дитину і повернись, де світиться
вогонь. Стій на тім місті і кажи:
“Огонь, огонь горючий, візьми з младенця (имя) огонь летючий!”
Скажи тричі і не оглядаючесь неси дитину в хату...

-------

Від опухлого піднебіння у дитини

Прочитай “Отче наш”, візьми на руки дитину і піднеси до
печі. Потім всунь праву руку під комін, приторкнись пальцем, щоб
пристала сажа, і подави дитині піднебення тричі. Тричі подави і тричі
прицмокни губами і піднебіння того ж дня отпухне.

Від младеньчеського:

Святителі Антипій, Антоній, Феодосій, Михаіл, Гавриїл і всі святії
преподобники, Божії угодники, благословіть і поможіть, своїм духом
дихніть рожденній, молитвенній, хрещеній, благословенній, миром
мированій , водою обливаній (Ім*я) на стану поставить от
Господи , благослови і поможи ! Дай мені , Господи , на поміч
нарожденній, молитвеній, хрещеній (Ім*я)!
супротивника! На третій (або іншій) кватирі, на добрій годині, Іван
Іванович, рус ький царевич! ти не хрещений, не молитвений, не
благословенний, отчепись, открутись! Тобі внутрі не стояти, огнем тобі
не палати, морозом тобі не знобити, сімдесят суставів не крутити, щірого
серця не нудити, жовтої кості не ломити і не трощити, червоної крові не
пити, білого тіла не сушити! Я тебе визиваю, я тебе викликаю, із
нарожденної, молітвенної, хрещеної младенця Божого Катерини, з її
голови, з її рук, з її ніг, з її пальців, з її суставців, з її коси, з її краси, з її
волоса, з її голоса, з її кості, з її покості, з її крові, з її покрові, з її жил, з її
пожил! Супротивніку подуманний, погаданий, стрічній, сказаний,
вітровий, вихровий, водяний, полунічний, світовий! Я тебе визиваю, я
тебе викликаю! Іди собі, – пропади собі, – на очерета, на болота, на болот*
ні води, де лежать гнилії колоди; там тобі селиться, будиться, проживати
і пробувати, а нарожденного, молитвенного, хрещеного младенця
(Ім*я) у вічі не видати!

″Крикливиці і плаксивиці! Я вас визиваю, я вас викликаю з
Іванкових очей, з плечей, з жовтих костей, з його доброго серця. Я
тебе й визиваю, я тебе й викликаю, я й одсилаю і на очерета, і на
болота, і на великі ліси, і на дику птицю. Там собі й оселися, оста-
новися; там собі ячіть та кричіть. А ти, Боже милостивий, і всі свя-
ті, станьте Іванкові на помощі, щоб воно не кричало, щоб воно й
мовчало, щоб йому й спалося, щоб йому лихо миналося. Дай, Бо-
же, йому здоров’я″